Что депутаты должны знать об изменении климата и Парижское соглашение?

Команда спільноти Екодія підготувала матеріал до парламентських слухань, які відбулися 4 липня 2018 року. Публікація містить інформацію про виклики для України та світу, що пов’язані зі зміною клімату, а також необхідні дії для виконання цілей міжнародної кліматичної Паризької угоди. Даний матеріал важливий не лише владній верхівці, а й кожному громадянину України.

1. Зміна клімату – це дуже серйозний виклик для світу й України

На сьогоднішній день глобальна зміна клімату – це пріоритетне питання у міжнародній політиці, відразу після тероризму й ядерної загрози. Чому? Тому що це – питання виживання для сотень мільйонів людей вже цього сторіччя, це питання виживання живої природи як у воді, так і на континентах, це питання можливості для економічного добробуту наступних поколінь.

Ось лише декілька прикладів наслідків для України, які можуть відбуватися вже до середини 2050 року:

  1. Зменшення водності річок: За оцінками українських вчених, у наступні роки буде відбуватися процес постійного зменшення водності річок. Наприклад, у Одеській області зменшення становитиме до 50% у період до 2030 року і до 70% до 2050 року. Це призведе до значних проблем для міст, катастрофічного зменшення врожайності у сільському господарстві, проблем для роботи ГЕС і блоків атомної енергетики, які потребують постійного охолодження.
  2. Підняття рівня моря та загроза затоплення: У зв’язку із глобальним потеплінням відбувається танення льодовиків, нагрівання і розширення світового океану, внаслідок чого підвищується рівень океанів і морів. Уже зараз у Тихому Океані під водою зникають острови. Підняття рівня Чорного моря означає загрозу затоплення важливих об’єктів інфраструктури, промисловості, цілих житлових кварталів, об’єктів культурної спадщини, а також великі зміни чи навіть загибель деяких екосистем прибережних регіонів.
  3. Біженці до України: за оцінками міжнародних звітів, вже до 2050 року на планеті може бути до 250 млн кліматичних біженців із південних країн до північних і це – виклик, якого ще не знала історія людства.

Боротися з наслідками неконтрольованої глобальної зміни клімату буде набагато дорожче, а то і не можливо, у порівнянні з заходами, необхідними для скорочення викидів.

Рисунок 1. Мапа ClimateCentral, що візуалізує затоплення прибережних зон Південно-Західної частини України внаслідок підняття рівня світового океану за сучасних темпів викидів парникових газів
Джерело: Climatecentral.org

Рисунок 2. Мапа ClimateCentral, що візуалізує затоплення прибережних зон Одеси внаслідок підняття рівня світового океану за сучасних темпів викидів парникових газів
Джерело: Climatecentral.org

Рисунок 3. Викиди (+) і поглинання (-) парникових газів протягом 1990-2016 років в Україні, млн т СО2 -екв. Джерело: Мінприроди 2018, Національний кадастр антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990–2016 рр

2. Мета України в Паризькій угоді є критично незадовільною

Згідно міжнародної оцінки Climate Action Tracker в України критично незадовільна мета, яка веде світ до потепління на більш ніж 4 °С. Поточна мета формувалася на основі версії енергетичної стратегії 2006 року із завищеними показниками споживання енергії не враховуючи цілі і зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства.

Відповідно до Енергетичної Стратегії до 2035 року, у разі виконання поставлених цілей і показників з енергоефективності та розвитку ВДЕ, 2030 року викиди парникових газів в Україні від сектору енергетики будуть на 25% менше, ніж 2010 року, або на 68% менше, ніж 1990 року, що дає підстави для перегляду поточних цілей Паризької Угоди.

Рисунок 4. Викиди парникових газів в Україні у відсотковому відношенні до рівня 1990 року, поточні та перспективні цілі зі зменшення викидів
Джерело: Інститут економіки та прогнозування НАН України

3. Україна отримує значну міжнародну підтримку на кліматоохоронні заходи

Україна отримувала у попередні роки і продовжує отримувати значне кліматичне фінансування. Україна –  другий після Туреччини найбільший реципієнт кліматичного фінансування з ЄС у період 2013-2016 років із середніми щорічними надходженнями 301 млн євро. У 2010 році в Україні була затверджена інвестиційна програма Фонду Чистих Технологій Світового Банку на 302 млн доларів, з яких наразі використано лише 56 млн, а це, переважно, кошти на сферу енергозбереження та розвитку відновлюваної енергетики. Інший приклад – у створення Фонду енергоефективності в Україні, як інституції для реалізації механізмів стимулювання енергоефективних заходів у будівлях і, відповідно, зниження викидів парникових газів, Євросоюз і уряд Німеччини пообіцяли вкласти більш ніж 100 млн євро.

Що стосується міжнародної торгівлі викидами, як це було у Кіотському Протоколі, то у Паризькій Угоді немає квот на викиди парникових газів. Відповідно, у разі недосягнення поставлених цілей наразі немає жодних санкцій. Ринкові механізми передбачені Статтею 6 Угоди, однак негативний досвід і корупційні скандали щодо міжнародної торгівлі викидами та у проектних механізмах Кіотського Протоколу призвели до того, що узгодження нових правил цих механізмів відбувається дуже повільно і без значного оптимізму.

4. Сильна кліматична політика – це можливості для України

В Україні 2/3 енергогенеруючих потужностей працюють ще з часів Радянського Союзу, є критично зношеними та мають бути заміщені новими. Для нас це — унікальна можливість поступово перевести всю енергосистему на нові технології відновлюваних джерел енергії.

Що дасть Україні політичне рішення та практична реалізація курсу на 100% ВДЕ?

  • Єдине економічно правильне рішення, адже вартість технологій традиційної енергетики лише зростає із підвищенням вимог до безпеки й екології, у той час як вартість технологій ВДЕ постійно зменшується;
  • Закладання основи для майбутньої енергобезпеки й енергонезалежності;
  • Створення нових робочих місць. У Німеччині енергетичний перехід від атомної енергетики та вугілля відбувався паралельно із створенням значної кількості нових робочих місць, що нейтралізувало негативні соціальні наслідки;
  • Стимулювання власного сучасного виробництва технологій ВДЕ й енергозбереження;
  • Чіткий сигнал для інвесторів у що вкладати і не вкладати кошти. Вугільна електростанція будується мінімум на 30 років експлуатації і розуміння майбутніх обмежень і рівня оподаткування дозволить робити правильні рішення вже сьогодні.

Міста України – кліматичні лідери Більше третини міст України (173) вже підписали міжнародну Угоду мерів і взяли на себе зобов’язання зменшувати викиди парникових газів до 2020/2030 років.

Рисунок 5. Графік падіння вартості технологій відновлюваної енергетики з 2010 р. з прогнозом цін до 2020 р. відносно вартості викопної енергетики
Пояснення: на графіках представлені межі вартості технологій відновлюваної та викопної енергетики на світовому ринку. Зелена смуга – це межі вартості електроенергії на основі викопного палива. За прогнозами вже до 2020 року вартість технологій сонячної та вітрової енергетики досягне нижньої межі вартості електроенергії з викопного палива для сонця та середини межі для вітру.
Джерела: IRENA 2017; The Economist 2018

5. Що Україна має зробити до 2020 року для реалізації цілей Паризької угоди?

  1. Взяти курс на енергоефективну економіку та перехід на 100% ВДЕ:
    Політичне рішення на рівні Верховної Ради, Кабінету Міністрів і на місцевих рівнях;
  • Постійна робота над удосконаленням законодавства і зняття різноманітних бар’єрів;
  • Підтримка наукових досліджень щодо переходу на чисту енергетику;
  • Стала підтримка ЕЕ і ВДЕ для домогосподарств, а також створення сприятливих умов для малого та середнього бізнесу, кооперативів, ОСББ і бюджетних будівель для збереження енергії та переходу на ВДЕ.
  • Прийняти рішення про згортання вугільної галузі з визначеними термінами та врахуванням соціальної, екологічної й економічної складових.
  • Посилити державну систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
  • Розробити секторальні плани дій зі скорочення викидів парникових газів і збільшенню їх поглинання у сільському господарстві, лісовому господарстві, секторі поводження з відходами.
  • Розробити національні (секторальні) та сприяти формуванню місцевих планів дій з адаптації до зміни клімату, які підкріплені якісними науковими дослідженнями, та низку інших заходів із Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року.
  • Переглянути і подати до секретаріату Конвенції оновлену мету у Паризькій Угоді.

Станом на кінець 2016 року більш ніж 50 країн світу оголосили про план переходу на 100% ВДЕ до 2050 року, серед яких як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. У 2017 році 20 країн оголосили про 2030 рік як кінцевий термін повної відмови від використання вугілля у своїй енергетиці. Такі ж наміри мають і сотні міст по всьому світу, до них нещодавно долучилось одне українське місто. 22 червня 2018 р. Житомир оголосив про рішення переходу на 100% ВДЕ до середини сторіччя.

Приклади небажаних проектів і стратегічних рішень:

  1. Електрифікація транспорту без розвитку ВДЕ, дозвіл на ввезення вживаних авто без реформування системи зборів відповідно до обсягу речовин-забруднювачів і ПГ та екологічно безпечної утилізації.
  2. Будівництво нових блоків атомної енергетики.
  3. Будівництво будь-яких об’єктів великої гідроенергетики; будівництво об’єктів малої гідроенергетики без перегляду екологічних критеріїв до їх будівництва.
  4. Технології уловлювання зберігання вуглецю під землею.

Питання необхідності запровадження внутрішньої системи торгівлі викидами в Україні залишається невизначеним, незважаючи на план Уряду активно працювати над її втіленням.

Основні ризики, які бачать громадські організації: відсутність економічного аналізу вартості запровадження системи порівняно з обсягом очікуваних скорочень викидів; поточний складний стан економіки України; корупційні ризики, адже навіть в ЄС не змогли добитися справедливого розподілу квот на викиди; відсутність запровадження всіх базових реформ і законів у сфері енергетики, на яких будується робота системи торгівлі.

Натомість податок на СО2 в Україні є надто низьким – 37 копійок за тонну, що не стимулює підприємства скорочувати викиди, а зібрані кошти не мають цільового призначення. Доцільніше підвищити цей податок і спрямовувати кошти на кліматоохоронні заходи й інновації.

Що можуть зробити депутати?

  1. Включити до програми своїх політичних партій пріоритети щодо розвитку енергоефективності, відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) й інформування виборців про важливість кліматоохоронних дій.
  2. При розгляді державного бюджету вимагати достатньо коштів на програми підтримки енергоефективності, розвитку ВДЕ, сучасного громадського транспорту (для національного та місцевого рівнів), розвитку велоінфраструктури. Ці кошти можуть надходити за рахунок підвищеного податку на СО2 у сферах енергетики та транспорту.
  3. Підтримати перегляд Україною своєї мети у Паризькій Угоді на більш амбітну та вимагати початку цього процесу вже 2018 року.
  4. Контролювати виконання законів і національних програм у секторі енергоефективності та ВДЕ.
  5. Дослухатися до думки громадськості (Українська кліматична мережа, Реанімаційний Пакет Реформ) щодо підтримки та внесення змін до законопроектів у сфері кліматичної політики.

Даний матеріал був підготовлений Центром екологічних ініціатив «Екодія» за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC). Погляди, наведені у даному документі, не обов’язково мають трактуватись як офіційна думка SSNC або його донорів.

Над дослідженням працювали: Ірина Головко, Тетяна Астахова.

Мережева електростанція

Потужність станції (кВт)
Місце встановлення:
Кількість фаз наявного лічильника:
Підключення та оформлення «Зеленого тарифу»:
Оформлення кредиту від «Укргазбанк»:
Область:

Cетевая электростанция

Автономна електростанція

Потужність станції (кВт)
Максимальне споживання електроенергії в годину:
Бажана автономність:
Оформлення кредиту від «Укргазбанк»:
Місце встановлення:
Область:

Автономная электростанция

Гібридна електростанція

Потужність станції (кВт)
Місце встановлення:
Оформлення кредиту від «Укргазбанк»:
Кількість фаз наявного лічильника:
Максимальне споживання електроенергії в годину:
Бажана автономність:
Область:

Гибридная электростанция

Схожі публікації

Меню