Перепади напруги, на жаль, часте явище в щоденному користуванні приватних користувачів. Це можуть бути випадки як блимання лампочок, так і періодичне вимкнення електрики загалом, інколи доходить і до «перегорання» техніки.
Чому так виходить? Зазвичай першою причиною, що впливає на якість та стабільність постачання електроенергії є технічний стан мереж (ліній електропередачі, трансформаторів тощо), друга причина – дотримання безперервного балансу між виробництвом та споживанням електроенергії в енергосистемі.
Щодо стану електромереж, то більшість їх є зношеними. Це і є однією з ключових та першочергових проблем на ринку енергетики, з чим погодилася навіть Міністр енергетики Ольга Буславець. Дві інші – балансування та борги.
На початку проектування та введення в експлуатацію електромережі створювались із розрахунку на менші параметри навантаження. Однак останні роки внесли значні зміни у «електроспоживальні звички», з’явилися кондиціонери, електричне опалення, підлога з підігрівом, електричні бойлери тощо. В новобудовах вже звичним стало використання лише електрики, від газу відмовляються зовсім.
Окрім значного збільшення потреб побутових споживачів, збільшується і споживання промислових компаній. Впровадження нових технологій чи переформатування виробництв тягне за собою значні електровитрати. При цьому, енергокомпанії, що обслуговують споживачів не замінюють своє обладнання з відповідною швидкістю і працюють по-застарілому. Це, зокрема, й призводить до виникнення перепадів напруги. Інколи зіграють роль форс-мажорні обставини (аварії в системі, обриви ліній, неспрацювання автоматики тощо) чи локальні фактори (наприклад, перекоси у завантаженні фаз всередині багатоквартирних житлових будинків чи офісних будівель).
Стан мережі: реалії
Розрахунковий термін експлуатації повітряних ліній (ПЛ) 220-750 кВ становить 50 років. Однак за даними НЕК “Укренерго” за 2018 рік, понад 60% повітряних ліній магістральних електромереж компанії експлуатуються вже більше 40 років. Зокрема на Онлайн-карті енергетичного сектору України бачимо, що загальна довжина повітряних електроліній (за ланцюгами) в енергетичних системах складає майже 23,4 тис. км. Із них – 66,7% або 15,6 тис. км мають понад 40 років; більше 5 тис. км або 21,5% – від 30 до 40 років; 2,3 тис. км або 9,9% – до 25 років; 438,2 км або 1,9% від загальної протяжності – від 25 до 30 років.
Відповідно до інформації від Асоціації операторів розподільних електричних мереж України, загальна встановлена потужність українських електростанцій – близько 55 млн кВт (≈ 28 млн кВт – ТЕС). 90% виробленої електроенергії постачається споживачам через низьковольтні електромережі (0,38-110/150 кВ), протяжність яких – 912 тис. км. До речі, за оцінками Асоціації, вартість будівництва 1 км низьковольтних мереж складає близько 1 млн грн. Сегмент обслуговує близько 200 000 підстанцій (6-150 кВ). Загальний показник зносу інфраструктури, переконані члени Асоціації, – понад 70%. Термін експлуатації об’єктів інфраструктури становить від 30 років. 51% розподільних електромереж потребують капітального ремонту. Зокрема 17% трансформаторів мережі вимагають термінової заміни. Через такий стан інфраструктури країна щороку втрачає до 15 млрд кВт·год електроенергії, повідомили в організації.
Ступінь зносу інфраструктури становить понад 70%. Усереднений показник зносу основних фондів, наприклад, у ПАТ “Волиньобленерго” – 86%, ПАТ “ЕК “Херсонобленерго” – 85%, ПАТ “Чернігівобленерго” – 66%, АК “Харківобленерго” – 69%, ПАТ “Сумиобленерго” – 74%, ПАТ “Полтаваобленерго” – 68%, ПАТ “Кіровоградобленерго” – 68% тощо. Не дивно, що втрати електроенергії у розподільних мережах складають від 12 до 17%, а в окремих енерговузлах – 25-33%. Скажімо, втрати за 2014-2018 роки – 59,6 млрд грн.
Загальний стан речей швидше лякає, а не тішить. На модернізацію систем потрібні мільярди доларів, які державі виділити ні звідки. У нас ще є майже 10 років для вирішення цієї проблеми, однак готуватися до неприємних змін варто.
Як уникнути або змінімізувати вплив на своєму домогосподарстві?
Важливо вже зараз переходити на «розумне поживання» – використання економних електроприладів чи проектування будинку з максимальним використанням сонячного світла та холодними кутками. Завдячуючи впровадженню таких рішень зараз ви вже почнете економити, а в часи коли електрика стане дуже дорогою економитимете ще більше. Разом з тим при стабільному споживанні легко продумати запасний варіант енергоживлення – сонячна чи вітрова електростанція, тепловий насос, використання генераторів та акумулюючих ємностей або накопичувачів. Ви вже зараз підготуєте себе до того з чим інші стикнуться через 10 років.
Порада від нас – впровадження вже зараз гібридних сонячних електростанцій. З ними ви зможете продавати по «зеленому» тарифу, при потребі використовувати як резервне живлення, а ще за більшої потреби стати повністю автономними.
Якщо ж ви вже маєте встановлену сонячну електростанцію зверніть увагу на накопичувачі. Для ринку України це дещо нове рішення, однак в Європі та Америці вже широко розповсюджене та перевірене. В чому особливість: вдень енергія заряджає акумуляторну батарею, якщо протягом дня її більше – енергія віддається в загальну мережу. Таким чином накопичувачі дозволяють синхронізуватися з сонцем, використовуючи чисту енергію 24 години на добу.
Потурбуйтеся вже зараз про те, як діяти у 2030 році. Час летить швидко, а раптові незручності можуть завдавати досить серйозні незручності. Всі ми зараз це перевірили з пандемією Covid-19.
Нам хочеться, щоб наші клієнти були захищені та не переймалися, що станеться з інвестованими грошима в сонячні електростанції. Тому не дивуйтеся, якщо ми все частіше розповідатимемо про інші рішення, які дозволять «зменшити» навантаження на загальну енергосистему.
Стаття створена на основі матеріалу Світлани Олійник.
